Справжнє боевілля тихе.
Коли слова карбуються в душі
Якщо , вони були вам дорогі
Це-як маленький дотик до душі.
Вам не зрозуміти мого крику .
Глибину душі
Мою замучену усмішку.
Вам не відчути мою втому.
Дні розбиваються на крихти.
На сотні не правд
І в коханні ми вже зневірились
Хтось цим почав,а я закінчила.

Немає коментарів:
Дописати коментар