середа, 19 лютого 2014 р.

-*-*-*-

Справжнє боевілля тихе.
 Коли слова карбуються в душі
Якщо , вони були вам дорогі
Це-як маленький дотик до душі.

Вам не зрозуміти мого крику .
Глибину душі
Мою замучену усмішку.
Вам не відчути мою втому.

Дні розбиваються на крихти.
На сотні не правд
І в  коханні ми вже зневірились
Хтось цим почав,а я закінчила.


Немає коментарів:

Дописати коментар