понеділок, 10 березня 2014 р.

Брату.

І вірш цей не вічний,
бо ти вже не малий
І в твоєму житті ще не раз розквітне весна
А в мене вже буденне доросле життя.
Я дуже щаслива, що досі жива…
І зможу  ще з тобою трішки погратись
і уроки
де-не-де підказати
У мене все добре.

 Ці сльози це лиш калюжі води.
Скотились давно ,як дитинство моє.



Немає коментарів:

Дописати коментар